Возмещение морального вреда от инвалидности на производстве
Евгений Щеглов,
Старший юрист Юридической компании «Правовой Альянс»

Охорона праці є важливим фактором який впливає на людські (трудові) ресурси. Наявність висококваліфікованого штату на підприємстві є запорукою його конкурентоздатності, стабільного розвитку виробництва товарів та послуг, стійкості в умовах кризи. З метою підтримання цього важливого ресурсу держава здійснює як регулювання забезпечення умов безпеки праці так і умов страхування на випадок виникнення аварій, які можуть призвести до втрати працездатності певного працівника. Найгостріше ця проблема торкається виробництв зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Сучасний рівень науки та техніки дозволяє до мінімуму звести небезпеку травмування або професійного захворювання працівника на виробництві, але не може виключити цей ризик зовсім. Якщо ж аварія призвели до травми чи професійного захворювання працівника, в дію вступає механізм страхового відшкодування який передбачає компенсацію потерпілій особі завданої шкоди. За законом постраждала особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Розмір страхового відшкодування матеріальної шкоди визначено законом та не потребує додаткових роз’яснень. Проблеми виникають при  виплаті моральної шкоди.
 Питання виплати моральної шкоди при втраті працездатності на виробництві за рахунок відповідного фонду соціального страхування було врегульовано в Законі України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та до 2006 року відшкодування моральної шкоди виплачувалось за рахунок фонду. Потім  законами про бюджет виплати моральної шкоди зупинили на 2006¹ , 2007² роки, а потім взагалі виключили з закону³. Після цього було прийнято рішення Конституційного суду України про законність зупинення виплат моральної шкоди за рахунок фонду⁴.

В такій ситуації для роботодавців виходом є:

1. Поновлення виплат моральної шкоди через зміни в закон;
2. Підготовка роз’яснень Верховного суду України  про узагальнення судової практики порядку визначення моральної шкоди по цій категорії справ;
3. Добровільне страхування відповідальності роботодавця перед працівниками по виплаті моральної шкоди.

Перший варіант розв’язання проблеми пов’язаний з складною процедурою підготовки суб’єктом законодавчої ініціативи законопроекту про внесення змін до Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", його погодження у відповідних органах та консолідація волі політичних сил у Верховній раді України для результативного голосування та підписання закону Президентом України.

Законопроект має бути оформлений відповідно до вимог закону, Регламенту Верховної Ради України та інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Законопроект подається до Верховної Ради за підписом особи, яка має право законодавчої ініціативи або представляє орган, наділений таким правом.

Якщо законопроект, проект іншого акта ініційовано кількома народними депутатами, ініціатором його внесення вважається народний депутат, прізвище (підпис) якого на ньому зазначено першим. У разі якщо зазначений народний депутат відкликає свій підпис, ініціатором вважається той, чиє прізвище є наступним.

Ініціатор внесення чи представник суб'єкта права законодавчої ініціативи має право на доповідь законопроекту, проекту іншого акта на пленарному засіданні Верховної Ради та на засіданні головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії з цього питання.

Законопроект, щодо якого Верховною Радою приймалося рішення стосовно вимог до його основних положень, принципів чи критеріїв, повинен відповідати цим вимогам.

Якщо для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття необхідні зміни до інших законів, такі зміни мають викладатися в розділі "Перехідні положення" цього законопроекту або в одночасно внесеному його ініціатором окремому законопроекті. До законопроекту додається перелік законів та інших нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для реалізації положень законопроекту в разі його прийняття.

Законопроект, проект іншого акта вноситься на реєстрацію разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді прийняти за результатами його розгляду, списком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити:

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;
2. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;
3. Інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.

Внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів, а отже до нього  додаються фінансово-економічне обґрунтування (розрахунок розміру витрат) та пропозиція щодо покриття цих витрат.

До законопроекту про внесення змін до законів додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону та нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін.

Після розгляду законопроекту в першому, другому, третьому читанні, прийняття в цілому він передається на підпис Президенту України. Конституція передбачає право Президента України ветувати закон прийнятий Верховною Радою України. Якщо закон підписаний Президентом України або його вето подолане Верховною Радою України він набуває чинності після офіційного опублікування.

Другий  варіант розв’язання ситуації що склалася  пов’язаний з проблемами теорії та практики визначення та застосування методик обрахунку моральної шкоди. Чинне законодавство не містить методики чи способів обчислення моральної шкоди. Більшість учених вважають, що для визначення сум морального відшкодування потрібні спеціальні знання, оскільки кожен випадок має свої відмінні риси. Людина — істота біопсихосоціальна, порушення функціонування однієї зі складових її організму спричиняє погіршення функціонування всього організму. В цьому випадку суди за клопотанням сторони спору про стягнення моральної шкоди можуть призначити експертизу.

Сьогодні науковці пропонують різні методики вирахування розміру моральної шкоди. Відомі методики вітчизняної вченої О. Штефан та російського дослідника О. Ерделевського. Так, методика Ерделевського ґрунтується на: а) презюмуванні моральної шкоди — страждань, які повинна відчути «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина (на сьогодні основний метод в РФ); б) визначення базисного рівня розміру компенсації за страждання, спричинені заподіянням тяжкої шкоди здоров’ю, що приймається в розмірі 720 мінімальних розмірів зарплати (дохід працюючої людини за 10 років); в) розробленій шкалі співвідношень розмірів компенсації моральної шкоди на основі співвідношень максимальних санкцій Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на аналогічні права людини; г) розробленій формулі, за допомогою якої можна визначити розмір компенсації та яка враховує критерії, що повинен прийняти до уваги суд при вирішенні відповідного питання.

У Росії застосовується методика В. Кашина, яка ґрунтується на оцінці фактичних втрат ресурсів здоров’я (як здатність жити, працювати і досягати мети) та економіки здоров’я. Вона орієнтована на західні стандарти, де багатомільйонна компенсація моральної шкоди є звичним явищем. Так, у США є дві методики: часовий підхід, який виражається в тому, що гострота переживань з часом пом’якшується, і ринковий критерій.

Українська судова система може перейняти вже існуючі практики визначення моральної шкоди або виробити свою, узагальнивши власний досвід.

Існуюча судова практика України передбачає стягнення на користь потерпілих моральної шкоди в розмірах що в десятки разів різняться між собою за аналогічних обставин. Так зокрема практика Верховного суду України передбачає стягнення моральної шкоди з одного підприємства на користь однієї категорії працівників за те ж ушкодження здоров’я суми в 5 000 грн. одному потерпілому та 50 000 грн. іншому.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції та  дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення Пленуму вищого спеціалізованого суду.

Оскільки практика застосування законодавства при  вирішенні спорів по стягненню моральної шкоди при втраті працездатності на виробництві має вузьку направленість та коротку історію то для початку узагальнення цього питання потрібно більш тривалий час застосування та ширша судова практика.

Третій варіант розв’язання проблеми  пов’язаний з пошуком страхової компанії яка зможе укласти з підприємством договір добровільного страхування ризиків цивільної відповідальності роботодавця по відшкодуванню моральної шкоди працівнику від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства", а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну (страхування відповідальності).

Підсумовуючи наведене, рекомендую для зменшення ризиків стягнення з роботодавця відшкодування моральної шкоди завданої працівнику від втрати працездатності на виробництві укласти договір добровільного страхування ризиків цивільної відповідальності роботодавця по відшкодуванню моральної шкоди працівнику від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

¹ Зупинено на 2006 рік в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV.

² Зупинено на 2007 рік (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку) згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V

³ В редакції  Закону України від 23.02.2007 р. N 717-V

⁴ Зміни внесені в порядок відшкодування моральної шкоди Законом України від 23.02.2007 р. N 717-V, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 р. N 20-рп/2008